Доброчесність – одна з принципових вимог, яких слід дотримуватися громадам, що прагнуть отримати підтримку міжнародних донорських організацій та фондів. Проте далеко не всі органи місцевого самоврядування добре обізнані з відповідними принципами, методологією й інструментами розвитку культури доброчесності. Хоча досвід свідчить, що доброчесність – це і про ефективність реалізації конкретних проєктів відновлення і про успішність розвитку громади загалом.

Команда АВР долучилась до обговорення цієї важливої теми з колегами з інших організацій та партнерами з Фундація інституційного розвитку, яка організувала зустріч й презентувала аналітичний звіт за підсумками проведеного важливого ». Презентацію провели виконавча директорка ГО «Фундація інституційного розвитку» Катерина Дацко й аналітик, автор дослідження, д.ю.н. Борис Малишев.

Ключові висновки дослідження. Багатьом громадам властиві:  

– Формальне сприйняття доброчесності;

– Відсутність комплексної антикорупційної політики та комплаєнс-системи на місцях;

– Недостатня інституційна спроможність Уповноважених ОМС;

– Низький рівень взаємодії Уповноваженого ОМС із керівництвом, колективом ОМС і громадськістю;

– Не сформована культура викривання корупції в громадах;

– Низька обізнаність з заходами запобігання корупції в громаді. 

В рамках заходу відбулась дискусійна панель, одним зі спікерів якої виступила керівниця Команди управління проєктами Агенції Олена Хмельник. На думку Олени, доброчесність — це не лише про відсутність корупції чи порушень. Це про усвідомлену внутрішню етику: діяти відкрито, чесно і в інтересах громади навіть тоді, коли немає зовнішнього контролю. Це про довіру  громади до влади, партнерів до проєктів, інвесторів до середовища, в якому вони працюють.

«Зараз громади України проходять дуже складний шлях відновлення і водночас мають унікальний шанс: будувати все з нуля на нових принципах — відповідальності, відкритості, взаємоповаги. І саме доброчесність має стати тим фундаментом, на якому будуватиметься довіра, партнерства, інвестиції та, зрештою, — майбутнє наших громад», — переконана Олена Хмельник.

Що радить громадам, для яких доброчесність є дійсно важливим компонентом розвитку, експерт Агенції:

– По-перше, відкритий процес розробки: залучати мешканців, бізнес, громадські організації на етапах аналізу, формування бачення та визначення пріоритетів. Важливо не тільки "для галочки", а реально чути й враховувати думки.

– По-друге, чіткі критерії вибору проєктів: кожен проєкт у стратегії чи плані має базуватись на прозорих критеріях — чому саме цей проєкт, яка від нього користь для громади, чи відповідає він стратегічним цілям.

– По-третє, публічність ресурсів і рішень: стратегії і плани мають передбачати обов’язкове інформування громади про залучені кошти, витрати та результати реалізації.

А ще, і це не менш важливо, — інституалізація доброчесності: не покладатися лише на конкретних людей, а закладати відповідні процедури й правила, щоб забезпечити сталість незалежно від персонального складу влади.

Детально проаналізувала під час заходу головні виклики з якими стикаються антикорупційні уповноважені в громадах, а також інструменти для підвищення ефективності їх роботи експертка з питань антикорупційного комплаєнсу, заступниця Голови Правління ГО «Фундація інституційного розвитку» Анна Федоренко.

Що радять автори за підсумками проведеного дослідження? Це можна дізнатися безпосередньо у звіті, який можна знайти за посиланням: https://bit.ly/42O2DdG

Поділитися новиною