Які прогалини існують в напрацьованій методології розробки стратегій розвитку територіальних громад? Що насамперед варто врахувати місцевим органам влади? Які практичні рекомендації загалом будуть корисними при розробці нових чи оновленні чинних стратегічних документів місцевих спільнот?

Про це йшла мова під час експертного обговорення «Планування в громадах: як ефективно співпрацювати ОМС, громадськості та приватному сектору?». Модерував захід Олександр Солонтай, експерт проєкту «Учасницьке планування розвитку територіальних громад», старший радник з питань децентралізації Recovery for All. В дискусії взяли участь експерти Агенції Олена Хмельник та Юлія Гвоздович, які ділилися власним досвідом напрацювання стратегічних документів у різних громадах.

Перший важливий момент у процесі написання стратегії громади, на якому акцентує Юлія Гвоздович, є те, що власником документа має бути уся громада, а не лише міська чи сільська рада. «Важливо направляти місцеву раду й робити усю громаду власником цієї стратегії, а не обмежуватися виконанням того, що вона сама [місцева рада] придумала і запропонувала «порадитися» через формальні громадські обговорення на сайті громади. Це дуже важливий аспект, який за собою тягне інші процеси, які потрібно детально виписувати у методичних рекомендаціях», – впевнена експерт.

Зокрема, серед цих процесів – залучення громадськості як до роботи над аналітичною частиною, так і SWOT-аналізу. Це також поглиблені консультації з усіма представниками мешканців, які можуть запропонувати свої ідеї. «Наприклад, SWOT-аналіз, що є невід’ємною частиною стратегії, якщо його напрацьовувати у великих громадах на зустрічі робочої групи, то очевидно цього буде недостатньо. Тому ми завжди, коли працюємо над стратегією, розподіляємо нашу роботу по різних тематичних групах, по галузях, проводимо секторальні SWOT-аналізи. Обов’язково запрошуючи представників усіх стейкхолдерів», – зазначає Юлія Гвоздович.

Як приклад експерт навела освітню галузь, де до цієї роботи необхідно залучати не тільки представників відповідного управління місцевої ради, а й учнів, їх батьків, адміністрацію навчальних закладів тощо.

Крім того, експерт рекомендує застосовувати гнучкий підхід до проведення такого аналізу залежно від розміру та інших особливостей громади. Такий індивідуальний підхід, на її думку, також має бути відображений у методичних рекомендаціях.

«Процес картування стейкхолдерів, різні формати взаємодії зі стейкхолдерами, залучення в стратегічні й моніторингові комітети, запрошення у різних форматах до консультацій, особистого інтерв’ю, запрошень на стратегічну сесію чи онлайн-анкетування. З досвіду тих громад, з якими я працювала, і те, що бачу навколо, органи місцевого самоврядування ще навчаються. Після реформи децентралізації вони навчаються взаємодіяти зі своїми мешканцями, а мешканці – взаємодіяти з владою. Зараз є важливим сам процес напрацювання чи оновлення стратегій. Бо це чи не єдина можливість налагодити діалог на рівні різних груп стейкхолдерів громади. У тому числі з тими мешканцями, яких ніколи ніхто нічого не питав. Потрібно мотивувати їх включатися у розвиток громади. Якщо ми не включимо тих людей, які зараз не є депутатами чи посадовцями в напрацювання головного документа, то як ви хочете надалі включати їх у розвиток громади?», – наголосила експерт.

Радить якнайшвидше відходити від поширеної практики залучення до процесу напрацювання стратегічних документів лише «своїх» представників управлінь, комунальних установ тощо експертка Агенції Олена Хмельник. Інший принциповий момент, на її думку, – розвиток ефективної комунікації громад з іншими громадами, представниками районного та обласного рівня.

«Важливий аспект – колаборація громад і регіонів, міжмуніципальна співпраця у різних сферах. Можливо, доречно також додати до рекомендацій щодо розробки стратегічних документів, щоб громади інформували про таку роботу на різних рівнях, говорили про те, що розглядають можливості для партнерств, долучення до певних регіональних чи національних проєктів. Крім того, в методології не вистачає процедури якісного алгоритму розробки планів імплементації, визначення флагманських пріоритетних проєктів, методології пріоритезації проєктів. Необхідно також врахувати практичні поради щодо моніторингу. Стратегії мають бути реалістичні, приземлені, а не банальним мавпуванням чужих документів», – зазначила Олена Хмельник.

За словами експерта, дуже важливо, що керівники громад починають розуміти важливість інвестування в людей, сповідування принципів людиноцентризму й необхідність розбудови спроможності своїх спільнот.

«Дуже важливо розробляти стратегію розвитку усієї громади, для всіх хто є в громаді. Тут мова про всі інституції не залежно від форми власності. Досить часто чуємо «а це не наша власність, а обласна…», або це приватний бізнес, національний університет… До процесу залучаємо всіх, хто живе, працює, є в громаді», – відзначає фахівець.

Захід відбувся за ініціативи проєкту «Відновлення для всіх» (RFA), що фінансується Урядом Канади та за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проєкту “Учасницьке планування розвитку територіальних громад”.

Поділитися новиною