Чому відновлення і розвиток громад – це насамперед про конкретні проєкти та професійні команди, які будуть їх реалізувати? Тому що саме під чітко описані проєкти інвестори або міжнародні організації готові давати кошти, а професійні проєктні офіси чи агенції зможуть ефективно їх презентувати перед донором і втілити в життя. При цьому всі затрачені на організацію їх роботи кошти повернуться залученими грантами чи інвестиціями.

Про це у своєму виступі під час дискусії «Стійкість українських громад 2025: нові виклики та можливості», організованої Інститутом аналітики та адвокації, зазначив член Керівного комітету – керівник Команди аналітики АВР Тарас Бик.

«У будь-якому стратегічному документі 10% – це про сам документ і 90% –  це про його впровадження. Саме тому громадам важливо створювати професійні команди втілення таких документів у життя. Це можуть бути проєктні офіси, агенції розвитку чи офіси відновлення, але вони мають бути сконцентровані виключно на впровадження стратегічного документа відновлення та розвитку громади», – відзначив експерт. За його словами у маленьких громадах на першому етапі буде достатньо одного проєктного менеджера. 

Під час дискусії представник АВР серед іншого навів вагомий аргумент на користь створення проєктних команд. Зокрема, це порівняння витрат на функціонування офісів/агенцій і коштів, які їм вдалося залучити в громади, наприклад, у Житомирі, Дрогобичі, Херсоні, Вінниці, Рівному, Миколаєві й Полтаві. У попередні роки це співвідношення складало щонайменше 1 до 1,5, а в більш успішних громадах (Житомир) – 1 до 11. Тобто видатки на ці установи повертаються значно більшим об’ємом отриманих інвестицій чи грантів.

«Важливим рецептом успіху для громад, який ми чуємо у розмовах з різними фондами, передбачає три ключові інгредієнти. Перший – це проєкти й необхідність для громад вчитися писати проєкти. Саме тому ми адвокатуємо створення проєктних офісів чи принаймні підготовку проєктних менеджерів для того, щоб громада могла ефективно комунікувати із західними партнерами. Проєкти – це та мова, яку розуміє захід. Другий інгредієнт – це англійська мова (якою в ідеалі має володіти керівництво громади й проєктного офісу). Третій – доброчесність», – підсумував Тарас Бик.

Поділитися новиною