Завдяки стійкості громади та її захисників у лютому-березні 2022 року поблизу Охтирки вдалося зупинити наступ російських військ. На п’ятому році великої війни Охтирська громада залишається надійним форпостом у північно-східній частині країни й активно працює над залученням необхідних ресурсів для відновлення та розвитку.

Головними документами в цій роботі стануть Стратегія розвитку й План заходів з її реалізації, які вже напрацьовані й готуються до затвердження. Відповідна робота була проведена у співпраці з ГО «Агенція відновлення та розвитку» й за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Нещодавно в громаді відбулися громадські слухання, за підсумками яких документи отримали одностайне схвалення учасників. Наступний етап – затвердження міською радою.

На чому громада робить акцент в оновленій Стратегії розвитку-2032 та чому вже сам процес її напрацювання допоміг згуртувати різні категорії жителів? Документ визначає три стратегічні цілі для спільноти на наступні 5 років. Стисло зупинимось на кожній із них.

Ціль 1. Підвищення безпеки, ефективності управління та екологічної стійкості громади через цифрову трансформацію, прозоре управління ресурсами та розвиток сучасної зеленої інфраструктури.

Питання безпеки сьогодні є пріоритетним для більшості громад України, а для прифронтових – і поготів. Охтирська МТГ розташована всього за 40 км від кордону з агресором і періодично зазнає нових обстрілів та руйнувань. Відтак вона змушена спрямовувати значні ресурси на створення безпечних умов життя (зокрема, йдеться про енергетичну безпеку).

Ціль 2. Розвиток людського капіталу та підвищення якості життя через доступну, безпечну, інклюзивну та сучасну систему освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, культури, спорту та молодіжної політики.

Близькість до лінії фронту спричиняє величезний тиск насамперед на щоденне життя місцевих мешканців. Чимало людей уже переїхали в безпечніші регіони, тому збереження людського капіталу є завданням №1. Окрім органів місцевого самоврядування, над цим активно працюють місцеві громадські ініціативи – ГО «Офіс розвитку молоді», ГО «Імпульс Хаб», ГО «Центр розвитку вуличних культур», ГО «Охтирка Зелене Місто», Охтирський молодіжний центр та інші.

Зокрема, саме представник ГО «Центр розвитку вуличних культур» Павло Ігнатченко у 2022 році ініціював розробку системного бачення розвитку громади «Охтирка: урбан-візія». Цей проєкт став важливим поштовхом для спільноти й допоміг залучити кошти під різні ініціативи з розвитку молодіжних просторів. Також урбан-візію використали під час напрацювання Стратегії розвитку громади.

«Загалом вдалося поєднати напрацювання зі створення Урбан-візії та Стратегії розвитку. Вдячний молоді громади, яка активно адвокатує те, що свого часу задекларувала урбан-візія, адже нам вдалося прописати в Стратегії проблематику й рішення, які були визначені нашим документом», – ділиться результатом Павло Ігнатченко.

За його словами, зараз Охтирка переживає важливий момент, і від активності ініціативних людей багато в чому залежить, чи вдасться зберегти молодь у громаді.

«Свіже дослідження, яке ми зараз робимо в межах напрацювання Візії розвитку молоді, свідчить про те, що в громаді планують залишитися 25% молодих людей. Не визначилися 44% і скоріше планують виїхати 30%. Молодь вагається, і це саме той момент, коли громада має створювати умови для того, щоб ця визначеність була на нашу користь. Молодь хоче і готова брати участь у ухваленні рішень, що було відзначено у процесі роботи над Стратегією і Планом заходів. Це видно і з активності громадського сектору в Охтирці. Молодь налаштована працювати, відкривати малий бізнес, долучатися до активностей. Питання тільки в тому, наскільки їм назустріч йдуть представники місцевого самоврядування», – каже Павло.

Ціль 3. Формування сучасної, сталої, енергоефективної та інвестиційно привабливої інфраструктури як основи економічного зростання, розвитку підприємництва та підвищення якості життя громади.

Одним із поширених у багатьох громадах переконань все ще є теза про те, що допоки в Україні тривають активні бойові дії, відбудова не на часі. Однак вона є хибною і дуже часто відверто шкідливою, адже нівелює ініціативу. Насправді ж розвинута інфраструктура з достатнім запасом міцності вирішує в громадах одразу кілька важливих завдань. По-перше, вона стримує жителів від виїзду. По-друге, допомагає залучати переселенців, а це – додатковий людський капітал. По-третє, є опорою для Сил оборони. І зрештою – це сигнал для донорів про те, що громада має потенціал, турбується про потреби мешканців, а отже, є пріоритетною для надання необхідної підтримки.

«Головне завдання, яке нам вдалося вирішити під час роботи над Стратегією, – це об'єднати різні сектори: бізнес, громадські організації, самоврядування. Тут дійсно був діалог, ми спілкувалися, пропонували конкретні ідеї. Водночас дедалі актуальнішою є потреба у створенні проєктного офісу, який би професійно писав грантові заявки і втілював проєкти. На базі нашої організації ми вже робимо певні кроки в цьому напрямі. По суті, вже створили офіс проєктного менеджменту, навчаємо третій рік поспіль писати заявки, зокрема й представників комунальних закладів, консультуємо бізнес. Але залишається відкритим питання координації цього процесу на стратегічному рівні», – ділиться враженнями про взаємодію з розробки стратегічних документів керівник Охтирського молодіжного центру Родіон Дубровка.

За його словами, активність громади протягом останнього часу суттєво зросла: «Ми побачили в цій роботі навіть тих людей, які раніше такої активності не проявляли, а зараз вони вже пропонують власні ініціативи».

Певним рівнем недовіри до громадського сектору пояснює обережну позицію органів місцевого самоврядування щодо співпраці з підготовки до втілення Стратегії та проєктної роботи сіті-менеджерка громади в межах проєкту й експертка Агенції Ольга Одарич.

«Робота над проєктом в Охтирці була дуже інтенсивною й цікавою. Було відчуття живого процесу, активні дискусії, пошук рішень і щире залучення людей. Окремо відзначу громадські та молодіжні організації громади – їхню включеність та глибоке розуміння тематики. Натомість з боку органу місцевого самоврядування все ще помітна певна недовіра до громадських активістів, і досі бракує достатнього рівня відкритої комунікації. Але прогрес є, відчувається, що діалог налагоджується», – підсумовує Ольга.

Цей проєкт реалізується за підтримки Програми Партнерство за сильну Україну, яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

Поділитися новиною