З 6 по 10 жовтня у Віторії-Гастейс (Іспанія) відбувся Дев'ятий Глобальний саміт Партнерства "Відкритий Уряд" (Open Government Partnership, OGP).  У заході взяли участь понад 2000 представників зі 70 країн світу – урядовців (включно з міністрами та мерами), лідерів громадянського суспільства та реформаторів. Цей саміт став майданчиком обміну досвідом і кращими практиками у сфері прозорого врядування, обговорення викликів демократії та пошуку механізмів зміцнення відкритості й довіри до інституцій. На тлі повномасштабної війни Росії проти України особлива увага була прикута до голосу українського громадянського суспільства – його представники продемонстрували, як принципи відкритого урядування слугують інструментом стійкості та демократичного розвитку навіть у часи кризи. Українська делегація, що складалася як з урядовців, так і з активних діячів громадянського суспільства, привезла на саміт унікальний досвід і низку інноваційних ініціатив, які привернули увагу міжнародної спільноти.

В українську делегацію на OGP Summit 2025 увійшли представники центральної влади, місцевого самоврядування та громадянського суспільства. Зокрема, до складу делегації увійшли посадовці 11 українських громад – членів Асоціації міст України (АМУ). Серед них були голови міст і селищ, що стали переможцями національних конкурсів з відкритого врядування, а також громади-учасниці програми «Відкритий Уряд – місцевий рівень (OGP Local)». Таке широке представництво забезпечило мультистейкхолдерний характер делегації: на рівних працювали чиновники, муніципальні лідери й активісти, об’єднані спільною метою просувати принципи прозорості, підзвітності та участі громадян.

Протягом саміту представники України брали активну участь у тематичних сесіях, панельних дискусіях та круглих столах. Ключові напрямки, де пролунали українські голоси, включали: громадську участь та інклюзію, цифрове врядування і використання штучного інтелекту, протидію дезінформації, а також обмін практиками забезпечення відкритості й прозорості влади. Участь в цих дискусіях дозволила українській делегації представити міжнародній аудиторії свій досвід впровадження реформ навіть в умовах війни. Особливо відзначалося, що українські громади не лише не відмовилися від принципів відкритого урядування під час війни, а навпаки – зробили відкритість запорукою свого виживання та стійкості. Так, складні безпекові умови лише підкреслили важливість партнерства між владою, громадськістю та міжнародними союзниками – теза, яка червоною ниткою проходила через усі виступи українських представників.

Ключові теми та повідомлення українських учасників

Українська делегація донесла до саміту низку важливих меседжів, що відображають роль громадянського суспільства у просуванні реформ та протистоянні викликам сьогодення:

Відкритість як стратегія виживання під час війни. У ході високого рівня круглого столу «Місцеве врядування як чинник трансформації демократії» українська представниця Олена Сидоренко (голова Оржицької громади) наголосила, що навіть повномасштабна війна не зупинила прагнення до відкритого урядування, а зробила його необхідністю. «Війна не зупинила відкритість – вона зробила її необхідною. Оржиця доводить: навіть невелика громада може бути лідером відкритого врядування, якщо має довіру своїх людей, співпрацю та підтримку українських та міжнародних партнерів. Для нас відкрите врядування – не розкіш, а стратегія виживання», – зазначила вона. Ця думка відобразила спільну філософію українських громад: прозорість і залучення громадян створюють довіру, яка в умовах кризи перетворюється на фактор стійкості громад і держави.

Протидія дезінформації та цифрова стійкість. Український досвід боротьби з інформаційними загрозами також став предметом уваги. Заступник Хмельницького міського голови Микола Ваврищук поділився кроками, які його місто зробило для підвищення цифрової стійкості та протидії фейкам. Він підкреслив, що під час війни інформація сама стає зброєю, тож критично важливо навчитися відрізняти правду від дезінформації. «У часи війни, коли сама інформація стає зброєю, відокремити факти від вигадки не просто складно – це життєво необхідно для нашої стійкості. Наш досвід доводить: коли громада єдина у відкритості та співпраці, правда завжди перемагає», – зазначив він, розповідаючи про комунікаційні проекти Хмельницького для зміцнення довіри мешканців. Цей кейс продемонстрував, як цифрові інструменти та прозорі комунікації на місцевому рівні допомагають згуртувати громаду перед обличчям інформаційних атак.

Громадянське суспільство у забезпеченні безпеки та демократії. Вперше в історії OGP тематика безпеки стала однією зі стратегічних на саміті – багато в чому завдяки українській ініціативі. Фонд “SAFE Ukraine 2030” спільно з партнерами з Великої Британії, Німеччини та Молдови презентував програму “Нова культура безпеки”, яка пропонує новий підхід до питань національної та громадської безпеки. Ключова ідея – визначальна роль громадянського суспільства як гаранта збереження демократичних цінностей у сфері безпеки та рушійної сили нових форматів партнерства (зокрема, державно-громадського). На круглому столі високого рівня «Лідерство та партнерство у сфері безпеки: провідна роль громадянського суспільства» українська сторона показала, що безпекові виклики – такі як дезінформація, кіберзагрози – неможливо подолати без активного залучення громадськості та співпраці держав із суспільством. Підсумкова заява цього круглого столу наголосила: «Україна продемонструвала, що справжня стійкість народжується з єдності громадян, уряду та міжнародних партнерів. Громадянське суспільство стало голосом свободи та гарантом довіри, підзвітності й відповідальності». Таким чином, на глобальному рівні було визнано, що демократія і безпека не протилежності, а взаємно підсилюють одна одну – і український громадський сектор став промоутером цієї ідеї.

Місцеві інновації та залучення громадян (молодь, ветерани, інклюзія). Українські громади представили низку конкретних ініціатив, які демонструють інклюзивність та креативність місцевого врядування навіть у складних умовах. Наприклад, Оржицька та Звягельська громади (що об’єдналися в консорціум у межах програми OGP Local) впровадили такі новації, як спільні майданчики співтворення для різних груп (фермерів, вчителів, ветеранів, молоді і влади), бюджетні слухання для громадян, прямий комунікаційний канал «Запитай у мера», шкільний бюджет участі для молоді, програми підтримки ветеранів шляхом поєднання місцевих ініціатив із національними програмами, ухвалення місцевих планів дій з відкритого урядування та створення координаційних рад при громадах. У Чугуївській громаді (Харківщина) презентували розвиток інструментів е-демократії (відкритий бюджет, електронні петиції, онлайн-опитування), регулярні звіти влади перед громадою двічі на рік, молодіжні центри та учнівські парламенти для залучення молоді, а також унікальну освітню платформу для громадянського навчання мешканців. Місцеві лідери підкреслювали, що відкритість влади породжує довіру і відповідальність громадян. «Головна наша реформа – це відкритість. Ми відкрили двері громадянам, і вони відповіли активністю, ідеями та відповідальністю. Саме ця довіра і партнерство роблять нашу громаду сильнішою навіть у найскладніші часи», – зазначила Галина Мінаєва, очільниця Чугуївської військової адміністрації. Ці кейси засвідчили, що інклюзивність (залучення молоді, жінок, різних груп населення) є ключовою умовою успіху відкритого врядування: навіть малі громади можуть генерувати інновації та об’єднувати людей навколо вирішення спільних проблем, якщо вибудувана мережа довіри і співпраці.

Антикорупційні інструменти за участю громадськості. Окремим досягненням України на саміті стало міжнародне визнання її антикорупційних зусиль. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) отримало премію Open Government Awards за розробку і впровадження інтерактивної системи моніторингу реалізації Антикорупційної стратегії – ІСМ ДАП. Ця інформаційна система дозволяє кожному громадянину онлайн відстежувати виконання 1135 заходів Державної антикорупційної програми та залишати зворотний зв’язок, який автоматично скеровується відповідальним органам аж до рівня міністра. На саміті представник НАЗК Віктор Павлущик наголосив, що такий механізм «втілює роль громадянського суспільства як гаранта демократичних цінностей та перетворює його на рівноправного суб’єкта контролю, що корегує дії влади». Фактично, українська модель громадського моніторингу антикорупційної політики була відзначена як унікальна у світі, і продемонструвала, як цифрові інструменти можуть посилити вплив громадськості на прозорість влади. Важливо, що нагородження відбулося саме під час OGP Summit, підкресливши синергію між урядовими антикорупційними зусиллями та громадським контролем.

Партнерства та роль уряду в ініціативі

Одним з лейтмотивів участі України в саміті було тісне партнерство між урядом і громадянським суспільством, а також розбудова нових міжнародних коаліцій. Українська модель реалізації OGP передбачає спільне керівництво Ініціативою: координацію здійснює Секретаріат Кабінету Міністрів, який об’єднує зусилля органів влади та інститутів громадянського суспільства для втілення амбітних реформ. Представниця Секретаріату КМУ Наталія Окша під час однієї з сесій наголосила: «Ми створюємо можливості для активної участі громадян, інститутів громадянського суспільства, територіальних громад на всіх етапах розроблення планів дій в рамках Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд”... Співпраця з територіальними громадами для нас є одним з ключових пріоритетів». Ця заява відобразила державну політику України щодо OGP: співтворення реформ за участі громадськості та пріоритет розвитку на місцевому рівні.

Саміт 2025 року також став майданчиком для налагодження прямих зв’язків України з міжнародними партнерами. Презентуючи програму “Нова культура безпеки”, українські громадські діячі об’єдналися з колегами з Великої Британії (UK Open Government Network), Німеччини (Transparency Deutschland), Молдови (IDIS та Форум OGP Молдови) – ці організації спільно підтримали українську ініціативу, фактично сформувавши міжнародну коаліцію навколо тематики демократичної безпеки. Такий підхід показав, що Україна в OGP не просто отримує допомогу, а виступає співавтором глобальних стандартів у новій сфері (безпековій), пропонуючи модель партнерства держави, громади, бізнесу та міжнародних інституцій. У підсумковій Віторія-Гастейській декларації OGP було відзначено необхідність глобальної співпраці та локальних дій з опорою на участь громадськості і цифрове врядування у відповідь на транскордонні виклики – від дезінформації до кліматичних криз. Ці положення багато в чому віддзеркалюють українські пріоритети, просунуті на саміті.

Не менш важливими були партнерства, що стосувалися локального рівня та регіональної співпраці. Делегація українських муніципалітетів (АМУ) в ході саміту провела двосторонні зустрічі з представниками Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи (зокрема, з Президентом Палати місцевих влад Берндом Ферінгером) та колегами з Боснії і Герцеговини і Молдови. На цих зустрічах було домовлено про обмін досвідом і закладено основу для сталого співробітництва між громадами – що особливо цінно для повоєнного відновлення України. Участь української делегації на місцевому рівні стала можливою за підтримки проєкту Ради Європи «Посилення багаторівневого врядування та місцевої демократії для підтримки відновлення України», реалізованого спільно з OGP та АМУ. Це партнерство підкріплене Меморандумом між OGP, Конгресом РЄ та Асоціацією міст України, що гарантує координацію зусиль задля просування принципів відкритого уряду на місцях.

Таким чином, на саміті було підкреслено: роль уряду України полягає в інституційному забезпеченні відкритості (через політичну підтримку, координацію та ресурси), водночас роль громадянського суспільства – у генерації ідей, контролі та мобілізації спільнот. Взаємодія цих двох секторів, доповнена міжнародними партнерами, створює ефект синергії. Українська сторона продемонструвала такий підхід на практиці – від спільної розробки національних планів дій до запуску спільних проектів (як от пілотні громадські асамблеї чи платформи е-демократії на місцях). Це служить прикладом реалізації моделі «співврядування» (co-governance), коли влада і суспільство разом визначають і втілюють реформаторський порядок денний.

Вплив участі України та ключові результати саміту

Активна і змістовна участь України в OGP Global Summit 2025 принесла відчутні результати як для самої країни, так і для міжнародного співтовариства OGP. Серед головних підсумків та впливів можна виділити такі:

Перше. Визнання українських практик на глобальному рівні. На саміті Україна отримала нагороду OGP за одну з кращих реформаторських ініціатив (антикорупційну систему ІСМ ДАП). Крім того, українські громади презентували низку історій успіху, що увійшли до збірок кращих практик OGP. Це підвищує міжнародний авторитет України як країни, що не лише бореться з агресією, але й продовжує впроваджувати інноваційні демократичні реформи навіть у воєнний час.

Друге. Вплив на порядок денний OGP і нові тематики. Українське громадянське суспільство фактично стало локомотивом включення безпекового блоку до порядку денного OGP. Ініційована українцями концепція «демократичної безпеки» закріплена у Віторія-Гастейській декларації: глобальна спільнота визнала, що для протидії сучасним загрозам (кібератакам, пропаганді, кризам) потрібна тісна взаємодія держав із громадянами на основі відкритості та прав людини. Це значне розширення меж традиційної тематики OGP, яке стало можливим завдяки українським пропозиціям. Фактично Україна виступила співавтором нових міжнародних стандартів у сфері поєднання безпеки й демократії. Надалі ця тема увійде до стратегічних напрямів OGP, закріплюючи довгостроковий вплив України на глобальну політику відкритого врядування.

Третє. Зміцнення національної платформи OGP та залучення нових учасників. Для самої України участь у саміті стала імпульсом для подальшого розвитку національної ініціативи «Відкритий Уряд». Українські делегати здобули нові знання, контакти і натхнення, якими можуть поділитися всередині країни. Зокрема, за підсумками саміту відбулася зустріч українських громад «На шляху до відкритої держави», де спільно з експертами EU4Digital обговорено пропозиції щодо посилення кіберзахисту на місцевому рівні. Ці пропозиції мають інтегруватися у відповідні проекти цифрового розвитку громад. Також АМУ повідомила, що після знайомства на саміті Оржицька громада раніше приєдналася до OGP Local (у консорціумі зі Звягелем) і тепер розширює мережу інновацій, залучаючи й інші міста. Таким чином, географія та коло учасників української OGP-платформи розширюються, що сприятиме поширенню відкритих практик по всій країні.

Четверте. Міжнародна підтримка та солідарність. Представлення українського досвіду на такому високому рівні посилило розуміння міжнародними партнерами потреб і потенціалу України. Резилієнтність українського громадянського суспільства перед лицем війни викликала повагу і додаткову підтримку. Наприклад, представник головування Фінляндії в ОБСЄ Юоні Лааксонен у письмовому зверненні до саміту відзначив “надзвичайну стійкість громадянського суспільства України” та підтвердив, що підтримка України і притягнення агресора до відповідальності – серед ключових пріоритетів їхнього головування. Такі сигнали свідчать, що голос української громадськості був почутий, і це сприятиме збереженню уваги світу до українського порядку денного реформ. Нові контакти з донорами (наприклад, фондом Hewlett – представники якого модерували одну з сесій) та громадськими мережами відкривають можливості для ресурсної підтримки українських ініціатив у майбутньому.

Підсумовуючи, участь України в OGP Global Summit 2025 стала більш ніж символічною. Українська делегація змогла перетворити свій унікальний досвід на вагомі пропозиції і партнерства, що збагатили як глобальний рух за відкрите врядування, так і принесли конкретну користь українським громадам. Голос українського громадянського суспільства на саміті прозвучав гучно і переконливо, підтвердивши: навіть у часи важких випробувань Україна залишається відданою принципам прозорості, підзвітності та демократичної участі.

Рекомендації для майбутніх заходів 

На основі здобутого досвіду та результатів участі української делегації у глобальному саміті, можна сформулювати такі рекомендації для підготовки до майбутніх міжнародних заходів OGP і подібних форумів:

Рекомендація 1. Продовжити широке залучення громадянського суспільства та різноманітність делегації. Варто й надалі забезпечувати представленість у делегації не лише урядовців, але й активістів, журналістів, молодіжних лідерів, представників різних регіонів та соціальних груп. Це підсилює голос України і демонструє відданість інклюзивності. Зокрема, рекомендовано розширити участь молоді та жінок-лідерок у міжнародних заходах, щоб підкреслити гендерну рівність і наступність поколінь у русі відкритого врядування.

Рекомендація 2. Поглиблювати та інституціоналізувати партнерства, започатковані на саміті. Необхідно розвинути контакти, встановлені з іншими країнами та організаціями під час OGP 2025. Наприклад, співпрацю з муніципалітетами Молдови та Боснії варто оформити в конкретні проекти обміну досвідом (стажування, спільні семінари). Партнерство з міжнародними НУО (Transparency Deutschland, UK OGN тощо) щодо впровадження програми “Нова культура безпеки” слід перевести у фазу реалізації – наприклад, через пілотні проекти у східноєвропейських країнах. Такі кроки закріплять лідерську роль України у тематичних коаліціях та принесуть практичну користь (нові знання, ресурси).

Рекомендація 3. Забезпечити виконання зобов’язань і поширення успішних практик всередині країни. Після повернення делегації важливо імплементувати напрацювання саміту в національну політику. Зокрема, врахувати рекомендації щодо кіберзахисту інформаційних ресурсів громад, озвучені на зустрічі з EU4Digital, при впровадженні цифрових сервісів у громадах. Також доцільно оновити Національний план дій з реалізації Ініціативи «Відкритий Уряд» з урахуванням нових пріоритетів (безпека, стійкість, молодіжна участь тощо) – аби до наступного саміту Україна могла відзвітувати про конкретні результати. Розроблені українськими громадами кейси (наприклад, шкільний бюджет участі, громадські асамблеї, е-платформи) слід активно поширювати через навчальні заходи АМУ та профільних міністерств, щоб інші громади переймали цей досвід.

Рекомендаці 4. Посилити акцент на гендерній рівності та вразливих групах у програмах відкритого врядування. Хоча українська делегація вже продемонструвала приклади залучення жінок-лідерів і молоді, надалі варто більш системно інтегрувати гендерний підхід. Рекомендується у майбутніх виступах і зобов’язаннях України в рамках OGP окремо висвітлювати питання рівних можливостей (наприклад, відкриті дані для боротьби з гендерним насильством, прозорість бюджетів з погляду гендерних витрат тощо). Так само слід звернути увагу на залучення внутрішньо переміщених осіб, ветеранів, осіб з інвалідністю до процесів відкритого уряду – аби показати, що відкрите врядування працює для всіх верств населення. Це зробить позицію України на міжнародній арені ще більш прогресивною і людиноцентричною.

Рекомендація 5. Використовувати OGP як платформу для післявоєнного відновлення та реформ. У перспективі наступних кількох років головним викликом для України стане повоєнна відбудова. Вже зараз варто ініціювати в рамках OGP окремий напрям, присвячений відкритому врядуванню в реконструкції країни, забезпеченню прозорості використання коштів та антикорупційним запобіжникам у відбудові. Україна могла б виступити з такою ініціативою, спираючись на підтримку партнерів (наприклад, створити міжнародну робочу групу або провести спеціальний форум). Це допоможе залучити широку підтримку та експертизу для відновлення, а також покаже приклад іншим країнам, як принципи відкритості можуть бути впроваджені у процес відбудови після конфліктів чи катастроф.

Рекомендація 6. Продовжити практику регіональних та локальних заходів OGP в Україні. Для закріплення ефекту від глобального саміту доцільно проводити і локальні події за тематикою відкритого уряду. Наприклад, організувати національний Open Government форум (за участю громад з різних областей) для обговорення уроків саміту та моніторингу прогресу у виконанні зобов’язань. Також, за можливості, Україна могла б ініціювати проведення регіонального саміту OGP у Східній Європі або Чорноморському регіоні, щоб сконцентрувати увагу на викликах нашого регіону та об’єднати зусилля сусідніх країн. Це підвищило б статус України як лідера відкритого врядування в регіоні та дало б змогу більшій кількості українських активістів долучитися до міжнародного діалогу.

Висновок: Глобальний саміт OGP 2025 став важливою віхою для України – її громадянське суспільство заявило про себе як зрілий, динамічний актор, що здатен генерувати ідеї світового масштабу та брати відповідальність за перетворення. Подальша реалізація озвучених ініціатив і дотримання наведених рекомендацій забезпечить, що голос української громадськості й надалі буде звучати потужно на міжнародній арені, сприяючи просуванню демократичних змін як в Україні, так і в усьому світі. Україна підтвердила свій статус невід’ємної частини ядра OGP, де громадянське суспільство – це не сторонній спостерігач, а рівноправний партнер уряду в розбудові майбутнього, заснованого на відкритості та довірі. Підтримуючи цю динаміку, наступні форуми відкритого уряду можуть стати ще більш результативними як для України, так і для глобальної спільноти OGP.

Цю публікацію створено ГО "Агенція відновлення та розвитку" за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України - рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Агеція Відновлення та Розвитку » та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР ⼀ Єднання.